- автокефальний
- —————————————————————————————автокефа́льнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
автокефальний — а, е. Самоврядний. •• Автокефа/льна це/рква православна церква, яка має цілковиту самостійність у розв язанні організаційних і культових питань … Український тлумачний словник
автокефальний — [а/ўтокеифа/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
автокефальний — церк. (який має самоврядність, цілковиту самостійність) самокерований, самоврядний, самостійний, незалежний, непідлеглий, непідпорядкований … Словник синонімів української мови
незалежний — 1) (про людину, народ, державу тощо який не залежить від кого / чого н., не підкоряється комусь / чомусь), самостійний, вільний; суверенний (про державу) Пор. автокефальний, вільний I, 1) 2) (який може / прагне діяти сам, без сторонньої допомоги… … Словник синонімів української мови